Арешт рахунків по яких йдуть виплати на заробітну плату

 

 

 

Чи може Державна виконавча служба арештовувати рахунки, по яких йдуть виплати на заробітну плату, соціальному страхуванню? 

 Відповідно до ч.2 ст.57 Закону України  «Про виконавче провадження»  арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

-         винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

-         винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

-           винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

-          проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

На практиці трапляються випадки, коли такий арешт накладається на рахунки, які призначені для виплати заробітної плати, соціальних  виплат, що, як наслідок, призводить до неможливості виплати установами, організаціями відповідних виплат особам, які мають на це право. В такому випадку виникає питання про порушення прав таких осіб в зв’язку з діями Державної виконавчої служби.

По-перше,  право на отримання заробітної плати та соціальних виплат гарантуються Конституцією України (далі – КУ). Так, ст. 43 КУ  вказує, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до ст. 46 КУ  громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

         Відповідно до ст. 24 Закону України  «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Кодекс законів про працю у ч.5 ст.97 зазначає, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Зважаючи на те, що як наслідок нехтуються права осіб на отримання заробітної плати, соціальних виплат, необхідно оскаржувати дії Державної виконавчої служби. Розглянемо для прикладу  деякі з таких скарг.

Так, до Господарського суду Івано – Франківської області зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ в Івано-Франківській області звернулося комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської ради, просячи визнати недійсною постанову про накладення арешту на кошти боржника від 17.01.13 р. та зобов’язати  зняти арешт з рахунків: №2604746993003 у ПАТ "Банк "Київська Русь",  м. Київ, №26039301260 та №26038302260 в Івано-Франківському обласному управлінні Ощадбанку, №26001301102534  КП "Водотеплосервіс"  у ПАБ "Банк"Форум" .

Скарга підприємства була мотивована тим, що державним виконавцем неправомірно накладено арешт на його рахунки, оскільки  ці рахунки зі спеціальним режимом використання і не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів та на стягнення боргу на підставі виконавчих документів.

При цьому, господарський суд визнав частково недійсною постанову від 17.01.13 р. в частині накладення арешту на кошти боржника, які містяться на двох рахунках зі спеціальним режимом використання, оскільки арешт таких рахунків (зі спеціальним використанням) порушує права та охоронювані законом інтереси боржника та суперечить чинному законодавству.  Суд   керувався  тим, що рахунок відкритий на виконання Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” та використовується підприємством для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, тому він є  рахунком зі спеціальним режимом, а також  положенням про те, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Наведемо ще один приклад. Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.11.2011р. було стягнуто з  Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"  - 8016842,85 грн. боргу, 145832,65 грн. 3% річних, 438067,75 грн. пені, 26380,02 грн. інфляційних,  951206,20 грн. 7% штрафу, 64379,94 грн. судового збору.

Оскільки комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради   не могло здійснювати виплати заробітної плати в зв’язку з накладеним арештом, воно на адресу господарського суду надіслало  скаргу №2197/16 від 22.05.2013р. на дії відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Житомирській області щодо скасування постанови про арешт коштів боржника від 07.05.13р. ВП №37737623 в частині зняття арешту з р/р 26003052004 в ПАТ "Кредитпромбанк" м. Луцьк, МФО 303741 та з розрахункових рахунків, відкритих в ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 311744.

Скаржник на підтвердження факту неможливості здійснення виплати заробітної плати надав копії договорів про відкриття карткових рахунків на користь фізичних осіб для зарахування заробітної плати та банківські виписки  з цих рахунків. Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, вирішив  подану скаргу обґрунтованою, тому скаргу  Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго"  Житомирської міської ради  №2197/16  від 22.05.2013р. на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у  Житомирській області  задовольнив частково, визнаючи  недійсною  постанову про арешт коштів боржника в частині накладення  арешту на кошти рахунків, з яких здійснювалася виплата заробітної плати. Відповідно, в цій частині знято арешт з коштів Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго"  Житомирської міської ради.

Вочевидь, судова практика формується таким чином, що при накладенні арешту на майно боржника, повинні бути враховані інтереси та права третіх осіб, які в зв’язку з вчиненням дій державних виконавців не мають змоги реалізовувати гарантовані законом права.

Адвокатське бюро «Герасько і партнери» з радістю допоможе Вам оскаржити дії  державного виконавця та в зв’язку з цим представити Ваші інтереси в суді.

 

 

 

разработано студия Prime